Чому хворіє Кротеня
– Не підіймайся близько до поверхні, – казала мама Кротеняті. – Особливо з правого боку від комори.
Та де ж там!
Цікаве Кротеня і біля вітальні новий вихід вирило, і біля своєї спальні запасний.
Але як же комора! Там стільки смакоти! І без додаткового входу?!
Малюк спочатку пообідав. Хтозна, скільки доведеться рити.
І взявся до роботи. Все вгору, і вгору.
Аж раптом з грудкою землі вниз почали падати якісь незнайомі речі: товстенькі і худенькі, квадратні чи круглі, важкі і легкі.
Кротеня разом з усім донизу звалився.
Спробував цей непотріб через новий вихід винести, та й не помітив, як на землі біля входу у комору щось кругле й невеличке залишилось.
Вже, коли повернувся, помітив.
Узяв знахідку. Тепла. Майже, як Сонечко над землею. Та й до себе в кімнату відніс.
Пройшло кілька днів. Невгамовне Кротеня чомусь стало повільнішим, більше спати хотіло, ще й на животик скаржилось.
Мама з татом випитували у синочка, де бігав і що їв. І малюк признався, що, незважаючи на заборону, новий вихід прокопав, як туди багато чого попадало.
– Сміття! – батьки вже злякались не на жарт. Хтозна, може Кротеня упаковку з-під морозива з’їло? Запах він неї такий смачний!
– Ти нічого не їв?
– Ні, все назад виніс. А ось це вже потім знайшов, – показав синочок під ліжком.
Батарейка лежала у маленькій калюжі.
І, коли мама Кротиха нагнулася ближче, у неї запаморочилося в голові.
– Тепер усе зрозуміло, – сказав Кріт. – Тобі потрібна нова кімната. А цю доведеться засипати.
Кротеня обдивилось довкола – ліжечко і іграшки, столик та шафа переїдуть з ним. Але в новій кімнаті не буде на стіні такого цікавого візерунка від коріння тисячолітнього дуба і його молодих синів.
Та що вдієш?
І малюк поспішив шукати собі місце для нової кімнати. І подалі від сміттєзвалища, щоб знову не захворіти.
А хто з вас, діти, знає, що слід робити з використаними батарейками?
Бережіть природу – вона й наш дім також.