Пишнохвостий Станіслав
Якось півень Станіслав,
Вийшовши на ґанок,
Сам з собою розмовляв,
Лаявсь на світанок:
“Кожен ранок я один
Сиджу на паркані
І чекаю на проміння в білому тумані.
А коли нарешті сонце вийде із дрімоти я кричу “Ку-ка-рі-кууу”…
Що це за робота?”
Тут із звідкілясь слова:
“Будь здоровий, півне!
Дуже вдячний я тобі
За ранкові співи.
Зустічаєш ти мене кожен світлий ранок,
Я подякувати хочу.” – промовляв світанок –
“Півне, друже, за твої муки та страждання, виконаю я твоє будь-яке бажання!”
Пишнохвостий Станіслав
Довго думати не став:
“Отже, маю я бажання, хочу, щоб на кілька днів
Зникли квочка та курчата,
А хазяїн прихворів.
Я тоді шмигну на танці!
Одягну штанці та капці,
Накручу свій гребінець,
І на палець перстенець.”
“Добре, друже, йди гуляй,
Й завтра вранці не співай!”
Окрилений Станіслав,
У кроля костюмчик взяв,
Нарядився, як жених.
Просто вилитий індик!
Підморгнув собі й пішов,
Закипала в півні кров!
“Так! Спокійно!Це твій час!
Покажи хто в танцях ас!”
Нерішуче Станіслав
Танцювати починав,
Але вже через хвилину,
Біля себе всіх зібрав.
Пір’я в сторони летить,
Гострий гребінь мерехтить.
Крила в боки, навхрест ноги,
Хвіст роздувся, дзьоб бринить,
Палке танго Станіслав
З свинею Валею танцював.
Квлограм мабуть на двадцять
Схудла Валя після танцю.
Потім взяв в бика корову
І у вальсі закружляв.
У танок пустились пальці,
Станіслав знімає капці!
Танго, Вальс і Ча-ча-ча.
“Станіслааав”усі кричать.
Щастю півня нема краю:
“Що це? Боже, я літаю”
Вже в малого їхав дах,
Замість сальто вийшов “Бах”.
Лікар горобець Василь,
Ще й чудовий тракторист,
Діагностував невтішне:
“Зламав дзьоба танцюрист!”
Відкрив очі Станіслав,
І хотів сказати:
“Більш ніколи я не буду танці танцювати!”
Та сказити ні чичикр.
Бо пернатий лікар,
Півню гіпс на дзьоб наклав,
Та й в поля поїхав.
Ситуація смішна,
Кожен світлий ранок, півень в гіпсі на паркані,
Зустріча світанок.
Та й кричить”У-а-и-у” й не танцює танців.
Те що вмієш, те й роби,
Буде тобі щастя.
