Ґудзичок іде на війну
Жив-був ґудзичок у своїй коробці, де було багато інших ґудзичків. Їм було гарно разом, поки не прийшли злі й підступні вороги й почалася війна. І от біля їх дому вибухнув ворожий снаряд. Ґудзичок вирішив, що не можна сидіти в коробці та пішов захищати свій дім. Вийшов він надвір, аж бачить, стрибає зайчик, дуже переляканий.
Ґудзичок каже зайчикові:
— Не бійся, зайчику, я з тобою, разом нам нема чого боятися. Ходімо до твого лісу, а там, за лісом, місто.
Йдуть вони, йдуть, зустрічають лисичку. Лисичка їм каже:
— Друзі, ви далеко йдете?
Ґудзичок відповідає:
— Ми йдемо до міста, там збираються захисники Батьківщини, хочемо до них приєднатися.
— А ви не боїтеся?
— Ні.
— Знаєте, я боюся, але теж з вами піду.
От ідуть вони разом далі. Зустрічають вовка.
— Вовчику-братику, приєднуйся до нас, ми йдемо з ворогами воювати
Вовчик відповідає:
— А що ви можете, як будете воювати?
Ґудзичок каже:
— Я маленький, непомітний, можу розвідником бути.
Зайчик:
— Я буду на барабані барабанити, інших захисників підбадьорювати.
Лисичка:
— Я буду снайпером.
Вовк тоді каже:
— Ну що ж, я теж чимось можу бути корисним, навчуся стріляти. Піду з вами.
Йдуть вони, йдуть, аж прийшли до міста. А там вже багато захисників Батьківщини зібралося. Якщо всі разом, зможемо прогнати ворогів з нашої землі.
Слава Україні!
Ви також можете прочитати попередню історію — Казку про Ґудзичка.