8 днів життя кота

Поділитися

Прийшла п’ятниця.
Моцарелло пішов у парк разом із Мією. Вірніше, його понесла Мія в сумці-переносці, дослухаючись до шиплячого : “Няу”!
Вона не дуже володіла котячою мовою.
— НЯВже їй так легше? — думав кіт, поглядаючи у віконце сумки.
Він побачив птахів і квітучі дерева.
— Який гарно в парку! — подумав Моцарелло.
— Весна йде, надію нам несе, — сказала Мія, ніби почула котячі думки. І поставила сумку. А потім її відкрила і випустила пухнастого чотирилапого.
Тож, вперед!
Насамперед треба привітатися з Грінкою!
Кіт поспішав недарма. Виявилося, що Грінці треба летіти в інше місто, щоб підтримати свого друга на змаганнях.
— Я ж тут після реабілітації,— пояснив пес і помахав лапою, яка завжди могла відкрити парасольку.
І тільки тут кіт зрозумів :
— Твоя лапа залізна?
— Титанова, а всі інші — українські, як і я сам.
— А можна я її потисну? — запитав Моцарелло.
— Тільки не травмуйся, гаразд?! — попередив його пес і дав лапу для лапостискання.
Попри метал, прощання було “теплим”.
— Ще побачимося? — з надією запитав Моцарелло.
— Ще політаємо! — впевнено відповів Грінка.
Після прогулянки, майже мандрівники Мія і Моцарелло, повернулися додому обідати. Мія приготувала спагеті з соусом.
Кіт теж захотів їх спробувати. Він сів поруч і обережно вмочив хвіст у соус. Тепер він був білим котом з червоним хвостиком.
— Моцарелло — Моцарелло! — пожурила, а потім засміялася Мія.
Але кіт був собою дуже задоволений.
Він подумав, що спагеті — це дуже смачна їжа. Це був затишний вечір, поки Мія не вирішила, що хоче схуднути.
І тому вона сказала:
— Сьогодні я не буду їсти багато спагеті.
Замість цього вона взяла чашку з макіато і повільно пила каву.
Моцарелло лежав поруч і дивився на Мію своїми зеленими очима.
Він думав, що доля дарує неймовірне життя, коли є друзі, парк і спагеті. Не треба бути в розпачі, якщо друзі на значній відстані.