8 днів життя кота

Після дощу, у четвер, Моцарелло вийшов у двір, серед семи будівель, щоб побачити своїх — майже друзів — дворових котів. Вони грали разом у гонитву.
— Привіт, друзі! — сказав котелло Моцарелло усім котам одразу.
Але ті продовжували грати. Він вирішив поділитися з ними шматочком риби, який зберіг на запас під час обіду. Але як розділити його на всю команду? Тож пухнастик щосили підкинув рибу вгору, як баскетбольний м’яч. Тепер гра в гонитву один за одним перетворилася на гру в баскетбол, лише з тією різницею, що гол у пащу треба було забити собі самому. Тобто поживитися рибкою можна було тільки один раз. Тим гостріше відчувалася сила духу Переможця, Сірого кота, який виявився найспритнішим. Заспокоїлися коти лише тоді, коли рибку було з’їдено.
— Як гарно ти придумав, Моцарелло! — відповів Сірий.
Але всі інші коти промовчали. Вони були у дворі майже до заходу сонця, але більше рибки не було. Під самий вечір до нашого кота завітав Грінка! Це була найкраща на сьогодні несподіванка!
— Це мій новий друг! — представив його котячій команді Моцарелло.
— Та це ж пес! — Очі Сірого від подиву були круглі-круглі. Та й в інших котів також.
І, швидше ніж хтось встиг щось відповісти, усі дворові коти драпанули трохи далі з двору, один за одним.
— Не судіть з першого погляду, придивіться до того, хто вам запропонує місце під парасолькою, — крикнув їм услід пухнастик.

P.S.: Друзі знайдуть вас, тільки варто бути уважнішими, щоб знайти їх!