Корона таємниць

Розділ другий: Пастка для вух Максима

Уроки закінчилися. Дівчата пішли у свій штаб — будинок на дереві. Він був такий великий, що у ньому можна було навіть жити.

— Дівчата, придумаймо назву нашій компанії! — мовила Ліна.

— Було б цікаво. У кого які ідеї? — з великою цікавістю запитала Аня.

— Можливо, «Корона таємниць»? — сказала Даша.

— Давайте! Звучить цікаво!

Дівчата тепер мають назву, але не мають секретного коду, який став для них необхідним.

— Але код… Він нам теж потрібен, — мовила Маша. — Щось треба таке, щоб не знав Максим.

— У мене є ідея! Придумаймо два коди: один він знатиме, а інший буде секретним, — запропонувала Даша.

— Можливо, кодом буде «Золота підкова»? Коли ми це промовимо, це означатиме, що час тікати в наш штаб для створення нового плану! — сказала Ліна дуже голосно.

Максим, підслухавши це, побіг до своєї мами, щоб усе розповісти. А дівчата тим часом зашепотіли:

— Насправді наш код буде «Кактус», — сказала Яна.

— Ідеально! — мовила Маша.

Максим думав, що тепер їх викриють і всі знатимуть про них правду, але він навіть не здогадувався, що потрапив у пастку.