Де Боно?

Запитала вчителька, як тільки увесь 5-А розмістився в класі. Кожного разу Тетяна Тарасівна починає урок Мистецтва з цікавого питання, яке активізує учнів мислити ширше, креативно, по-новому.

— Скільки я маю капелюхів Де Боно? — знову запитала Тетяна Тарасівна. А потім сталося щось надзвичайне: вона присіла, на мить, так, щоб її не бачили учні й знову встала, а на її голові розмістилася вежа з Капелюхів-циліндрів різних кольорів.
Дівчата так і присіли, от, нарешті, вони дізнаються в чому криється таємниця бездоганного стилю їх найкращої, такої класної керівниці. Отже, їх керівниця класу у всьому класна! Уроки проходять не тільки весело, але й в атмосфері повного занурення в неймовірний Світ Науки!

— Це такий дизайнер? — запитала Єлизавета, яка сиділа на задній парті. І попросила дозволу сісти на вільне місце, ближче до дошки перед якою стояла Тетяна Тарасівна, знявши з голови й тримаючи в руках усі шість капелюхів.

— Де Боно — це письменник, психолог, а головне — експерт в області творчого мислення. А за його методом шести капелюхів ми розглянемо тему нашого уроку: “Лувр”.
З цими словами Тетяна Тарасівна об’єднала учнів у групи й кожній групі віддала по одному з капелюхів. А потім включила презентацію за темою уроку, щоб не тільки розказати, а й показати величний музей Парижу. А потім почалася творча і цікава частина уроку:

— Маємо капелюхи-циліндри різних кольорів і залежно від кольору кожна група має нам дещо сказати про музей “Лувр”: від групи з білим капелюхом ми узнаємо факти.
Руки учнів підскочили вгору і кожному хотілося розказати про факт, який він тепер знав.

— Лувр — найпопулярніший музей Світу.

— В цьому музеї виставлено тридцять п’ять тисяч об’єктів мистецтва.

— Кожен рік туди приходять близько десяти мільйонів відвідувачів.

— І усі ці факти викликають в нас певні емоції, їх висловлять учні тієї групи, яка отримала червоний капелюх, — продовжила Тетяна Тарасівна.

— Так, цей музей є справжньою пам’яткою мистецтва, — вигукнув Ігор.
Тетяна Тарасівна лагідно поглянула на нього.

— А володарі зелених циліндрів запропонують нам нові ідеї, пофантазують. Наприклад, варто донести усім нам, що об’єкти мистецтва живлять творчість і дають наснагу творити нове. Ці надбання людства можуть бути дуже промовистими. Кожен витвір — це не тільки краса, закарбована в часі, він має цінне історичне значення. А всі вони вкупі, разом зачаровують своєю красою й особливістю.

— Я знаю, що фото відомих картин і скульптур змогли широко використовувати як принти дизайнери одягу незалежно один від одного, — підняла руку і доповіла Єлизавета.

— Тільки цього не вистачало, — втрутився Марк, — чи доречне велике мистецтво як візерунок на світшоті.

— А вже не тільки на показах мод використовують, але і носять із задоволенням, — в суперечку вступила Катерина, подруга Лізи.

— Мова йде про особистий вибір кожного, Wearable art — одяг, як форма мистецтва, — вчителька змогла роз’яснити нюанси спору. І запропонувала групі, учні якої були володарями чорного капелюху усвідомити проблему за темою, поставити задачу іншим.

— Якщо разом зберігати стільки коштовних речей, то це може бути небезпечно. Треба такій установі охорону спеціальну і посилену сигналізацію, або якісь нові методи захисту, — на одному диханні випалив Свят.

— Але саме той принцип, що вони зібрані до купи, дає нам змогу за один день побачити те, що роками шукали археологи, відновлювали реставратори, доглядали та берегли інші спеціалісти, а вивчали дослідники. Насамперед в цьому музеї професіонали працювали для збереження історії людства, — на позитиві розповіла Тая, представниця групи жовтого капелюха.

— Жовтий капелюх дарує позитив, а підсумок ми також можемо вислухати, бо учні групи синього капелюха вже підняли руки, — і Тетяна Тарасівна дала слово Михайлу, який одягнув синій капелюх на свою жовтогарячу голову.

А тепер хлопчик піднявся і сказав:
— Саме наполеглива і кропітка праця багатьох поколінь як працівників, так і поціновувачів мистецтва дозволила створити справжнє Диво Сучасного Світу, яке має коротку, але усім відому назву — “Лувр”