Крісті Шельдман

Якось півень Станіслав, Вийшовши на ґанок, Сам з собою розмовляв, Лаявсь на світанок: “Кожен ранок я один Сиджу на паркані І чекаю на проміння в білому тумані. А коли нарешті сонце вийде із дрімоти я кричу “Ку-ка-рі-кууу”… Що це за робота?” Тут із звідкілясь слова: “Будь здоровий, півне! Дуже вдячний я тобі За ранкові співи. Зустічаєш ти мене кожен світлий ранок, Я подякувати хочу.” – промовляв світанок – “Півне, друже, за твої муки та страждання, виконаю я твоє будь-яке бажання!” Пишнохвостий Станіслав Довго думати не став: “Отже, маю я бажання,...

Читати далі
  • 26.02.2016

Був у Галі пес Сірко, Сірка знало Все село! Дружелюбний, добрий пес… Було б сумно, якби щез. Але якось навесні, коли сніг розтанув, Вивалявся пес в землі, У багнюку канув. Галя лаялась на пса, Чухала й купала, Але ще ніхто не знав, як усе погано. Дня так два, а може три Вже пройшло з події, Знов в багнюці пес прийшов, Знову Галя миє. Чи то Шарік та Барон дурно так впливали, Чи Сірко почав дуріть, Чи старіла Галя. Непомітила вона, як в Сірковій шкурі, Грали шерсткою його, наче на бандурі,...

Читати далі
  • 15.02.2016